Переїзд з Німеччини до Латвії
Доброго дня. Підкажіть будьласка чи можливо зробити зміну тимчасового захисту на іншу країну не перебуваючи фізично в Німеччині? Коротко опишу ситуацію:
В Німеччині зареєстрований по параграфу 24, ніякі виплати не отримував, працював як фрілансер з Kleingewerbe. Працював також в інших країнах по всій Європі та згодом отримав запрошення до роботи в Латвіє яке мене більше влаштовує. Так жив та працював близько року не закриваючи німецькі документи.
Підкажіть будьласка як можливо в такій ситуації все офіційно врегулювати та переїхати до Латвії. Також в Німеччині залишились незакриті налогові забовьязання, чи можно їх врегулювати після відмови від німецького тимчасового захисту чи потрібно спочатку все сплатити і тілька після цого можна буде отримати дозвіл на переїзд.
Доброго дня 999sam9994.
На цьому форумі ми не даємо офіційних консультацій з міграційного права і не виступаю заміною адвокатів, міграційних служб чи державних органів. Усі відповіді грунтуються на практичному досвіді та реальних випадках , а також розумінні як зараз працює система. Ми описуємо ситуації, з якими стикаються люди в Німеччині, але кожна ситуація все ж лишається унікальною.
Тимчасовий захист для українців у країнах ЄС базується на Директиві Ради ЄС 2001/55/EC, яка була активована після 24.02.2022, а в Німеччині реалізована через §24 Закону про перебування (Aufenthaltsgesetz). Формально ця директива не забороняє змінювати країну перебування, однак вона виходить із логіки, що тимчасовий захист зазвичай надається в одній державі, яка бере на себе відповідальність за особу і кожна країна приймає рішення самостійно. Це означає, що «перевести» або «замінити» тимчасовий захист з Німеччини на іншу країну неможливо. Тобто Німеччина не може «передати» ваш §24 Латвії, а Латвія не визнає автоматично німецький дозвіл на проживання. На практиці це означає що треба закрити (відмовитись) від тимчасового захисту в Німеччині та подавати заново на тимчасовий захист у Латвії. Звісно якщо маєте впевненість що Латвія надає такий статус після інших країн.
Правильний і офіційний шлях у вашій ситуації виглядає так: ви припиняєте тимчасовий захист у Німеччині (Abmeldung та відмова від §24), після чого звертаєтеся до латвійських органів уже як особа, що вперше подає заяву на тимчасовий захист або на інший тип дозволу на проживання (наприклад, робочий ВНЖ, якщо запрошення від роботодавця це дозволяє). Подати заяву на латвійський тимчасовий захист, не закривши німецький §24, як правило, неможливо, оскільки в межах ЄС діє принцип «одна країна - один тимчасовий захист».
Теоретично фізична присутність у Німеччині для відмови від §24 зазвичай не є обов’язковою. У більшості випадків це можна зробити письмово або через уповноважену особу, повідомивши міграційну службу (Ausländerbehörde) про виїзд і добровільну відмову від тимчасового захисту. Однак конкретна процедура залежить від федеральної землі, тому варто письмово звернутися саме до тієї Ausländerbehörde, де ви були зареєстровані.
Податкові зобов’язання не зникають автоматично після відмови від тимчасового захисту або виїзду з Німеччини. Якщо у вас залишилися незакриті декларації або податкові борги, їх можна і потрібно врегулювати бажано до відмови від §24 і проживаючи за кордоном. Для цього використовується листування з Finanzamt, подача декларацій через ELSTER або через податкового консультанта. Формально Німеччина не вимагає спочатку «повністю закрити всі податки», щоб ви могли відмовитися від §24, але на практиці незакриті податкові питання можуть створювати проблеми в майбутньому (штрафи, нарахування пені, ускладнення при повторних в’їздах або оформленні документів у ЄС). Порядок ведення підприємницької дільності в частині сплати податків передбачає обов’язок подання декларацій незалежно від наявності або втрати міграційного статусу. Тому моя порада спочатку завершити всі фінансові справи і потім відмовлятись від тимчасового захисту.
Ще хочу наголосити на одну важливу обставину щодо вашої роботи. Тимчасовий захист виданий в Німеччині за §24 Aufenthaltsgesetz діє виключно на території Німеччини. Він дає право на проживання і роботу лише в тій державі, яка його надала. Сам по собі §24 не є “європейським” дозволом на роботу і не дає права легально працювати в інших країнах ЄС. У вашій ситуації порушенням НЕ буде, якщо:
– ви фізично перебуваєте в Німеччині
– маєте Kleingewerbe,
– і надаєте послуги клієнтам з інших країн ЄС дистанційно.
Будь-ласка врахуйте ці моменти при підготовці вашої податкової декларації із вашим податковим консультантом, а також для спілкування із Finanzamt.
Бажаю успішного завершення всіх справ
Ірина волонтер