Громадський транспорт у Німеччині

Громадський транспорт у Німеччині - це автобуси, метро (U-Bahn), міські електрички (S-Bahn) й трамваї. Для пересування ними потрібно придбати квиток.

Зробити це можна в автоматах продажу квитків (Fahrkartenautomaten), що у різних містах мають свій певний вигляд. У більшості автобусів квитки можна придбати у водія, але лише за готівку. У багатьох автобусах розрахуватись можна лише монетами чи дрібними купюрами (5 чи 10 євро), оскільки водій може просто не мати решти. Крім того, квитки продають у кіосках чи магазинах, розпізнати які можна за символом чи логотипом міського підприємства громадського транспорту. У деяких містах квитки також можна придбати за допомогою застосунку для телефону.

Є різні види квитків. Деякі діють протягом кількох годин і передбачають або одну поїздку, або поїздку до пункту призначення й назад. Інші діють протягом дня (Tagesticket). Крім того, є тижневі (Wochenkarte) й місячні (Monatskarte) проїзні квитки. Вони часто відрізняють також за тарифними зонами(«Tarifzonen»): за одним квитком можна проїхати набагато далі, ніж за іншим. За придбання квитка, який діє протягом кількох годин чи цілого дня, у багатьох містах потрібно буде його «погасити», тобто поставити на ньому спеціальну відмітку. Для цього на вокзалах встановлено спеціальні автомати. Такі автомати інколи є в автобусах і трамваях. Якщо на квитку, який ви придбали в автоматі, проставлено штемпель із датою й часом, то, найчастіше, «гасити» його вже не потрібно.

Для дітей, школярів, студентів, літніх людей та осіб, які отримують допомогу від служби соціального забезпечення (Sozialamt) або центру працевлаштування (Jobcenter), передбачено знижки на проїзд у громадському транспорті. Такі квитки можна придбати в автоматах чи пунктах продажу. Також там можна отримати інформацію щодо документів, які потрібно показати для отримання такої знижки.

Якщо ви проживаєте у невеликому містечку чи селі, то зберегти свободу пересування без автомобіля може бути зовсім непросто. У більших населених пунктах, найчастіше, є вокзал, з якого можна дістатися до інших сіл і міст, також додатково курсують автобуси. У менших селах, як правило, доступне лише автобусне сполучення. Деякі населені пункти взагалі не охоплено мережею громадського транспорту.

Квитки на потяг можна придбати як заздалегідь онлайн, так і безпосередньо на вокзалі. Там встановлено автомати продажу квитків, в яких можна ввести місце призначення і дізнатися вартість поїздки. Як тільки ви внесете плату готівкою чи з карти, квиток буде роздруковано. У потягах, як правило, працюють контролери. У деяких потягах квиток можна придбати безпосередньо у вагоні. Однак слід обов'язково заздалегідь дізнатися про таку можливість у вашій місцевості. Якщо ви натрапите в потязі на контролера і не зможете показати квиток, то будете змушені заплатити штраф. Більше інформації про таке наведено в розділі «Якими є наслідки проїзду без дійсного квитка?»

Квиток на автобус, як правило, можна придбати безпосередньо у водія. Просто скажіть йому місце призначення і внесіть названу ним суму.

За відсутності у вашому населеному пункті і залізничного, і автобусного сполучення, ваші можливості пересування без особистого автомобіля, на жаль, є вкрай обмеженими. Якщо найближча автобусна чи залізнична станція розташовані не надто далеко, ви можете придбати велосипед і діставатися до станції ним. Більше інформації про їзду велосипедом у розділі «Велосипед у Німеччині».

Якщо потрібно терміново потрапити на важливу зустріч, можна спробувати попросити сусідів чи знайомих відвезти вас туди автомобілем. У крайньому разі можна викликати таксі, проте такі поїздки, як правило, є високовартісними. Щоб знайти службу таксі, введіть у пошуковик слово «Taxi» і назву населеного пункту.

В усіх видах громадського транспорту діє контроль проїзних квитків. Інколи контролери одягнені в уніформу, інколи - як звичайні пасажири, проте вони завжди мають службове посвідчення. На початку перевірки вони, як правило, кажуть «контроль квитків» («Fahrscheinkontrolle») або «пред'явіть квитки, будь ласка» («Die Fahrscheine bitte»). За відсутності дійсного проїзного квитка ви повинні будете показати посвідчення особи, а контролер запише ваші прізвище й адресу. Потім вам прийде квитанція для сплати штрафу. Ромір штрафу різниться залежно від міста й становить від 40 до 80 євро. Якщо контроль заскочить вас у транспорті без квитка, не намагайтеся втекти. Контролери обов'язково вас доженуть, затримають і, до всього, викличуть поліцію. Якщо квитанція на оплату штрафу прийде поштою, у темі листа буде зазначено формулювання «Beförderungserschleichung» або «Erschleichung von Leistungen». Це означає «безквитковий проїзд».

Крім того, кожне підприємство громадського транспорту має власні «правила перевезень». Вони регулюють, наприклад, де можна розміщувати дитячі візки й велосипеди, чи можуть пасажири користуватися лише передніми дверима для посадки, чи дозволено вживати у салоні їжу й напої. Не всі пасажири сумлінно додержуються таких правил, проте все ж таки варто знати, що дозволено, а що ні.