Гуртожитки для біженців

• Кожний гуртожиток (Heim) має правила внутрішнього розпорядку (Hausordnung). Це свого роду статут, що в ньому діє. Наприклад, коли можна приймати гостей і з якого часу дотримуватися тиші. Відповідальність за дотримання цих правил покладено на керівництво гуртожитку (Heimleitung).
• Співробітники служби безпеки (Security або Sicherheitspersonal) відповідають за безпеку мешканців і мають забезпечувати дотримання порядку. Крім того, вони можуть перевірити посвідчення особи у відвідувачів. При цьому на зміні завжди має бути присутньою як мінімум одна співробітниця служби безпеки.
• Соціальні працівники (Sozialarbeiter) розв'язують соціальні проблеми в гуртожитку. У разі виникнення запитань ви можете звернутися саме до них. Вони допоможуть, наприклад, із записом дитини до дитячого садка, з пошуком квартири або адресою лікарів чи консультаційних організацій.

Зверніть увагу: співробітники гуртожитку не є компетентними в юридичних питаннях стосовно розгляду вашої заяви про надання притулку. Крім того, вони не впливають на розгляд вашої заяви про надання притулку або на розмір соціальної допомоги. Вони не мають права передавати інформацію про вас до Федерального відомства у справах міграції та біженців (BAMF) або до інших офіційних органів

Кожний мешканець гуртожитку має право на особистий простір, має почуватися у безпеці та мати доступ до інформації з пропозиціями про допомогу. Обов'язок гуртожитку - забезпечити своїх мешканців всім зазначеним. У липні 2016 року міністерство сімейної політики спільно з дитячим фондом ООН (UNICEF) та іншими організаціями, на кшталт Plan International Deutschland e.V., розробили мінімальні стандарти для захисту дітей, підлітків та жінок у гуртожитках для біженців. Цих стандартів мають дотримуватися в усіх таких гуртожитках країни. Відповідно до них, діти, підлітки та жінки мають бути захищені від небезпеки та насилля, та їм має бути гарантовано доступ до медичного та психосоціального обслуговування. У дітей та підлітків також мають бути власні кімнати, в яких вони можуть разом грати та навчатися. У гуртожитках Німеччини діють такі стандарти розміщення:

• Як подружжя або родина ви маєте право жити разом в одній кімнаті.
• Жінок можна розміщувати в одній кімнаті лише разом з іншими жінками.
• Ви маєте право на кімнату, що зачиняється, та ключ від неї. Якщо ви ділите кімнату з іншими людьми, ви маєте право на шафу, що зачиняється.
• Ви не можете вплинути на те, в якій кімнаті будете розміщені. Крім того, особа, що прибула наодинці, не може обирати, з ким ділитиме кімнату. У разі виникнення проблем з сусідами звертайтесь до соціальних працівників або керівництва гуртожитку.
• Керівництво гуртожитку не може заходити до вашої кімнати без вашого дозволу.
• Перевірка кімнати за вашої відсутності або без попереднього повідомлення не дозволяється.
• Ви маєте право приймати гостей протягом дня.
• Ви маєте право на зміну рушників раз на тиждень і на зміну постільної білизни раз на два тижні.
• Якщо ви плануєте бути відсутнім вночі, то маєте повідомити про це керівництво гуртожитку. За відсутності протягом більш ніж три дні керівництво гуртожитку може надати вашу кімнату / ваше ліжко іншій людині. Звісно, ваші особисті речі буде збережено.
• Ви маєте право на цілодобовий доступ до чистих туалетів і душових кабін, розділених за гендерною ознакою.
• Ви маєте право на корисну різноманітну їжу у достатній кількості. Їжа не має містити свинину.

Хоча вже багато всього було зроблено для покращення ситуації з проживанням, але час від часу зустрічаються гуртожитки, що не дотримуються правил і стандартів. Якщо це ваш випадок і ваші права не поважають або у вас проблеми, зверніться до консультаційної організації або ради у справах біженців (Flüchtlingsrat) у вашій федеральній землі. Тут можна знайти перелік консультаційних організацій у вашій федеральній землі.

Якщо у гуртожитку ви стикаєтеся з образами, дискримінацією, погрозами, сексуальним або фізичним насиллям, зверніться безпосередньо до керівництва гуртожитку або до соціальних працівників. Якщо вони не допоможуть або ж самі є частиною проблеми, зверніться до консультаційної організації. Найближчу до вас можна знайти на цьому сайті. Для жінок також є спеціальні організації. Їх можна знайти на сайтах www.frauen-gegen-gewalt.de та frauenhauskoordinierung.de. Ви також можете звернутися на телефон довіри за номером 08000- 116016. Його співробітники працюють цілодобово і розмовляють багатьма мовами.

Ob Sie in eine Wohnung umziehen dürfen, hängt von Ihrem Aufenthaltsstatus ab:

• Ich bin Asylberechtigte*r, anerkannter Flüchtling oder habe subsidiären Schutz: Sie haben das Recht in eine eigene Wohnung zu ziehen.
   
• Ich bin Asylbewerber*in: Ob Sie als Asylbewerber*in in eine Wohnung umziehen dürfen, hängt von Ihrem Herkunftsland, der bisherigen Dauer Ihres Aufenthalts in Deutschland und den Regelungen Ihres Bundeslandes ab. Generell gilt, dass Asylbewerber*innen mindestens sechs Wochen und höchstens 24 Monate in einer Erstaufnahmeeinrichtung wohnen müssen. Während Sie verpflichtet sind in einer Erstaufnahmeeinrichtung zu wohnen, dürfen Sie nicht in eine Wohnung ziehen. Bitte beachten Sie: Wenn Sie aus einem sogenannten "sicheren Herkunftsland" kommen, müssen für die gesamte Dauer Ihres Asylverfahrens und im Falle einer Ablehnung ihres Asylantrags bis zur Ausreise oder Abschiebung in einer Erstaufnahmeeinrichtung wohnen. Mehr dazu erfahren Sie in unserem Kapitel "Sichere Herkunftsländer".
   
• Ich habe eine Duldung: Personen mit einer Duldung haben generell kein Recht darauf in eine Wohnung umzuziehen. Offiziell ist die Unterbringung in einer Gemeinschaftsunterkunft für Geduldete vorgesehen. Zum Teil ist dies sogar auf Ihrer Duldung als Auflage eingetragen. In einigen Gemeinden gibt es aber zu wenige Plätze in Gemeinschaftsunterkünften, um alle dort unterzubringen. In diesem Fall wird Ihnen entweder eine Wohnung zugewiesen oder Ihnen wird erlaubt eine eigene Wohnung zu suchen. Wenn Sie in einer Gemeinschaftsunterkunft wohnen müssen, können Sie versuchen, die Streichung dieser Auflage bei der Ausländerbehörde zu beantragen. Zusätzlich müssen Sie beim Sozialamt beantragen, dass es die Kosten für Ihre Wohnung übernimmt. Die Behörden können Ihrem Wunsch folgen, können ihn aber auch ablehnen. Generell sind Ihre Chancen eher gering, wenn Sie nicht wichtige Gründe, z.B. psychische oder physische Erkrankungen vorbringen können. Lassen Sie sich vorab von einer Beratungsstelle oder Anwält*innen beraten. Anwält*innen und Beratungsstellen in Ihrer Nähe finden Sie auf unserer Seite Lokale Informationen. Geben Sie die Stadt, in der Sie leben, ein und suchen Sie nach Asyl, Aufenthaltsrecht oder Rechtsberatung.

Bitte beachten Sie: Wenn Sie Ihr Einkommen durch Arbeit selbst verdienen und weiter in einer Gemeinschaftsunterkunft leben, müssen Sie damit rechnen, dass Sie von Ihrem Arbeitslohn eine hohe Miete für Ihren Platz im Heim zahlen müssen.

Ob Sie auch in andere Städte oder Gemeinden umziehen dürfen, hängt von Ihrem Aufenthaltsstatus ab.

Asylberechtigte, anerkannte Flüchtlinge und subsidiär Schutzberechtigte, die Sozialleistungen vom Sozialamt oder Jobcenter bekommen, müssen in der Regel für drei Jahre in dem Bundesland bleiben, in dem sie ihr Asylverfahren durchlaufen haben. Die Bundesländer haben zudem die Möglichkeit zusätzliche Regelungen zu schaffen, in denen Sie z.B. festlegen, dass die Person auch in der Gemeinde bleiben muss, in der sie während ihres Asylverfahrens gelebt hat. Diese "Wohnsitzzuweisung" ist umstritten. Wenn Sie gute Gründe haben, warum Sie in eine andere Gemeinde umziehen möchten, können Sie einen „Antrag auf Aufhebung der Wohnsitzzuweisung“ (gemäß §12a Abs. 5 Satz 2c AufenthG) bei der für Sie aktuell zuständigen Ausländerbehörde und der Ausländerbehörde Ihrer Wunsch-Stadt stellen. Lassen Sie sich dazu von einer Beratungsstelle oder Anwält*innen in Ihrer Nähe beraten.

Asylbewerber*innen und Menschen mit Duldung müssen in der Regel in der Gemeinde wohnen bleiben, der sie zu Beginn zugeteilt wurden. Nur wenn Sie Ihren Lebensunterhalt durch eigenes Einkommen bestreiten und keine finanzielle Unterstützung vom Sozialamt bekommen, dürfen Sie umziehen. Für Personen, die finanzielle Unterstützung vom Sozialamt bekommen, gibt es nur wenige Möglichkeiten dennoch die Erlaubnis für einen Umzug in eine andere Gemeinde zu bekommen. In der Regel wird die Ausländerbehörde einem entsprechenden Antrag von Ihnen nur zustimmen, wenn Sie z.B. sehr krank sind und es in Ihrer Gemeinde keine auf Ihre Krankheit spezialisierten Ärzt*innen gibt oder wenn Sie sich um ein krankes Familienmitglied in einer Stadt kümmern müssen. Ihre Gründe müssen Sie durch Atteste nachweisen. Lassen Sie sich vorab von einer Beratungsstelle oder Anwält*innen beraten.

Beachten Sie: Anwält*innen und Beratungsstellen in Ihrer Nähe finden Sie auf unserer Seite Lokale Informationen. Geben Sie die Stadt, in der Sie leben, ein und suchen Sie nach Asyl, Aufenthaltsrecht oder Rechtsberatung.

Так. Згідно з законом про захист від кору (Masernschutzgesetz), всі мешканці гуртожитків мають довести, що щепилися від цієї хвороби. Якщо ви ще не вакцинувалися, то маєте 4 тижні з часу заселення для заповнення цієї прогалини. З цим вам допоможуть співробітники гуртожитку. Більше інформації можна знайти у розділі «Щеплення в Німеччині».