Заміна_AUFENTHALTSTITEL

@SerhiiS , доброго дня! Ще раз наголошую: З дозволом на перебування (Aufenthaltserlaubnis) відповідно до §24 Закону про перебування людині дозволяється подорожувати в інші країни ЄС або країни Шенгену загалом 90 днів протягом 180 днів. Для країн не ЄС українкам та українцям потрібна віза - так само, якщо б українка або українець поїхав у мирний час з України до Німеччини (по Шенгену), а потім вирішив поїхати до Англії (Шенген тут не має ніякого значення - потрібно отримувати візу на перебування). Є тисяча причин, чому можна поставити дію захисту під сумнів при перетині кордонів різних країн: треба розглядати конкретні випадки та документи. Іноді не можна протягом певного часу покидати країну, яка надала прихисток; іноді - документи не в порядку; іноді люди перетворюють захист від війни в туристичні поїздки світом, де намагаються отримати з активними дозволами на перебування ще більше тимчасових захистів; іноді негромадянки та негромадяни ЄС думають, що з європейською тимчасовою посвідкою на проживання можна виїзжджати за кордони ЄС - в Африку, США, Канаду та таке інше. При цьому посвідка на проживання не грає ніякої ролі. Україна не є частиною ЄС, тому вони не можуть їздити всюди, як здається, а тільки по Шенгену протягом дозволених на ці подорожі кількості днів. Було б ще краще, якби Ви назвали країни не ЄС, які маються на увазі та можна тоді подивитися, що потрібно українцям та українкам для в'їзду, а ще краще тим самим категоріям, які мають на руках 24 параграф. А випадки бувають різні. Ви ж не знаєте, у чому була причина затримки, щоб зараз казати, що справа не в візах.

@SerhiiS , я не знаю, як ще можна пояснити, що 24 параграф - це просто посвідка на вільне пересування тільки в країнах ЄС протягом певного часу. Ви як не громадянин ЄС або власник європейського паспорту з купою вільних можливостей для пересування маєте отримувати візи, коли виїзджаєте до країн не ЄС, не Шенгену: https://ukrainianingermany.de/uk/legalisation-for-ukrainians-in-eu-uk/; https://ingermany.net/news/prodovzhennya-24-paragrafu-v-nimechchyni-dly…; а також моя відповідь зверху з усіма посиланнями. Треба дивитися, які домовленності має на даний момент Україна з кожною країною не ЄС, кордони якої Ви маєте перетинати. Тайланд, дякую за інформацію: Віза в Таїланд для громадян України на термін до 30 днів не потрібна. Скористуватися безвізом можна до 2х разів на рік. Саме тому справа не в візі, бо для українок та українців діє така постанова при перетині кордону з Тайландом. Так як тимчасовий захист тільки но подовжили, то треба самому піклуватися про те, щоб людина отримала підтвердження про те, що його дійсно в її випадку подовжено. Хоч і кажуть, що це відбувається автоматично, але німецька система ще не налагодила цю автоматику, тому якщо Ви хочете подовжити тимчасовий захист згідно 24 параграфу і знаходитеся в Берліні, то його можна подовжити онлайн. Якщо Ви знаходитеся не в Берліні, зверніться, будь ласка, до відповідального за Вас Відділу у справах іноземців, щоб вони підтвердили Вам, що Ваш захист подовжено автоматично та Вам нічого не потрібно більше робити, а також запевнили в тому, що у Вашому випадку все подовжено. Я розумію прикордонників, які бачать, що досвідка закінчилася по факту, ще й в Тайланді, які не мають ніякої інформації про те, що відбувається в Німеччині, а хтось без доказів намагається запевнити, що все в порядку. Для цього треба отримати письмове підтвердження від відповідних відомст, щоб будь яка країна розуміла політику щодо біженців. Що має Тайланд спільного з постановами та введеннями ЄС та як вони можуть знати? Між цими країнами немає ніякого обміну данними. Посвідка на перебування з метою тимчасового захисту у Німеччині втрачає свою дію після 6 місяців відсутності у країні, якщо людина не отримує фінасову допомогу від держави. Відповідно до цього пункту Ви можете пересуватися у межах ЄС. Якщо Вам треба їздити по справах в країни не ЄС, то ця посвідка не діє, бо вона розповсюджується тільки на країни ЄС. Означає, що або Вам потрібно отримувати відповідну візу на перебування у такій країні, або перебувати там стільки, скільки передбачають домовленності між Україною та відповідною країною не ЄС (як у випадку з Тайландом).