18b/18g - об'єднання сім'ї

Дякую за контекст ситуації, @u.la , але відповідь залишається тією ж самою, незалежно від Вашого робочого параграфу, самозайнятості, Freiberufler і т.і. Особи, які мають наразі 24 параграф, можуть переходити тільки на ті параграфи, які я Вам перелічила вище. Неповнолітні діти отримують ту посвідку на перебування, які мають їх батьки. Усі повнолітні члени родини отримують власну посвідку на перебування, умовам якої вони наразі відповідають. З 24 параграфу на возз'єднання родини члени Вашої сім'ї перейти не можуть, бо Ви вже всі - тут, з посвідками на перебування. Повнолітні діти і жінка/чоловік працюючої людини мають перейти на власні посвідки на перебування. Ви не можете перейти, а потім "причепом" до себе взяти всю родину - так не працює. Інша ситуація, коли Ви їх забираєте звідкись, у них немає жодних посвідок, вони мають їхати до Вас, подавати до цього документи у Посольстві Німеччини, скажімо, в Польщі і тим самим родина стає об'єднанною, маючи при цьому взагалі інший параграф, а саме, наприклад, класичний: https://www.gesetze-im-internet.de/aufenthg_2004/__29.html. Біженки та біженці з України також можуть возз'єднатися на основі 24 параграфу зі своїми родичами, яких вони "забирають" звідкись, за умови, коли родина була розкидана внаслідок війни. Тоді родичі приїздять та отримують парграф 24, за умови, якщо людина може їх у себе прописати, а Німеччина може їх ще прийняти. Ваша родина вже об'єдналася прийнявши тимчасовий захист. Перехід з нього врегульовано законом та передбачає чіткий, окремий перехід на визначені німецьким урядом посвідки на перебування. Тільки Ви будете подаватись на 18b. Ваша родина - кожен за себе. Тут немає колективного переходу на параграф "голови родини". У Вас у кожного наразі 24 параграф, а потім потрібно прямувати туди, куди кожен може, якщо людина - повнолітня, доросла, юридично і фізично працездатна і т.і. Чи роз'яснила я Вам ситуацію? Міла

@u.la , згодна: це - сумно, але, на жаль, реалії 24 параграфу - також казкові і не триватимуть вічно...Німеччина зацікавлена у наших людях, але ще більше, щоб наші люди навчалися, працювали, інтегрувалися, допомагали собі та іншим, піднімали економіку, робили вклад у розвиток Німеччини і, можливо, майбутнього України, а не сиділи на соціальній допомозі або жили в контейнерах для біженок та біженців без перспектив та нормальних умов для існування, бо настрої у країні також змінюються дуже швидко. Як тільки батьки змінять параграф, неповнолітні діти візьмуть їх параграф, незалежно від того, чи залишиться ще 24 параграф або ні. Якщо батьки залишаться на 24 до останнього (закінчиться він, або видозміниться та набуде рис прихистку (Asyl), що може бути дійсно сумно), то і дітки залишаться на 24. Якщо батьки перейдуть на іншу посвідку на проживання, то і неповнолітні дітки перейдуть на неї. Важливо зазначити, що ніхто людей не пожене назад в Україну через рік в умовах війни, але умови перебування, надання у тому числі фінансової допомоги та інших послуг кардинально зміняться та урівняються з біженками та біженцями з інших країн, без якогось привілегірованого становища, у якому наразі знаходяться біженки та біженці з України, бо за людей платить Німеччина, а це значить, що усі, хто платять податки в Німеччині. Пишіть! Міла