Розлучення у Німеччині

Якщо ваш шлюб остаточно розпався, ви, звісно, можете розлучитися. Але, з метою запобігання поспішним розлученням, у Німеччині є так званий «рік окремого проживання» (Trennungsjahr). Це означає, що процес розлучення почнеться лише після того, як ви зі своїм чоловіком/дружиною проживете рік окремо.

У цього правила є низка винятків:

• Якщо з вагомих причин ви не можете чекати рік, то розлучення може статися раніше. Наприклад, якщо були неодноразові й доведені насильницькі дії з боку когось із подружжя. Або якщо ви чи ваш/а чоловік/дружина чекаєте на дитину від іншої людини, або хтось з вас мав позашлюбний зв'язок протягом кількох місяців.
• Якщо ваш/а чоловік/дружина не бажає розлучатися і наводить переконливі аргументи на користь того, що шлюб ще остаточно не розпався. У такому разі вам доведеться прожити окремо не один, а три роки, перш ніж суд розлучить вас.

Факт окремого проживання протягом одного року (чи трьох років) ви також мусите доводити. Відлік починається з тієї миті, коли ваші шляхи розійдуться - фінансово й територіально. Це означає, що кожен з вас повинен мати свій окремий рахунок і ви не повинні проживати разом. Якщо останнє неможливе, то ви повинні припинити ділити ліжко і маєте вести окремі домашні господарства. Якщо ваша поки ще друга половина не згодна на окреме проживання, варто відправити їй рекомендований лист, письмово зафіксувавши своє бажання розлучитися, і зберегти квитанцію.

Важливо: заяву про розірвання шлюбу можна подати незадовго до закінчення терміну окремого проживання, оскільки поки суд винесе рішення пройде, як правило, не один місяць.

Заяву на розірвання шлюбу необхідно подати до суду по сімейних справах (Familiengericht) за місцем проживання. Вашим чи вашого/ї чоловіка/дружини. Ви не можете подати заяву самостійно, ця процедура потребує обов'язкової участі адвоката. Тобто вам доведеться найняти фахівця, який буде займатися вашим розлученням і подасть заяву до суду. Найближчого до вас адвоката чи адвокатку ви знайдете, наприклад, на сайті німецької колегії адвокатів.

Буде достатньо, якщо один\одна із подружжя найме адвоката, який подасть заяву. Інша сторона у такому разі отримає повідомлення про подану заяву. З нею потрібно буде або погодитися, або відхилити її. Ви також можете подати спільну заяву. У такому разі вам буде потрібен один адвокат на двох.

Корисно знати: якщо між вами потрібно вирішити багато питань і ви не в усьому згодні, адвокат(к)и можуть допомогти знайти найкраще рішення для обох сторін. Якщо ж тільки ваш(а) партнер(ка) звертається до адвокатської контори, а ви не маєте юридичної підтримки, існує ризик, що ви можете опинитися в менш вигідному становищі — фінансово або в питаннях опіки над спільними дітьми.

Під час процедури розлучення виникають як судові витрати, так і витрати на адвокатів. При цьому адвокатські витрати зазвичай вищі, ніж судові. Зазвичай обидва (ще) подружжя ділять між собою судові витрати, однак кожен платить за свого адвоката самостійно. У разі обопільного погодження на розлучення достатньо, щоб один з подружжя звернувся до адвокатської контори. У такому випадку можна також поділити витрати на адвоката навпіл.

Точний розмір витрат залежить від так званої вартості провадження (Verfahrenswert). Для її розрахунку суд, зокрема, враховує чистий дохід обох подружжя за останні три місяці. Крім того, до розрахунку можуть входити такі фактори:

• компенсація пенсійних прав (Versorgungsausgleich),
• спільне майно, нерухомість або інші фінансові активи,
• витрати на переклад (якщо потрібно),
• наявність дітей, яким сплачується аліменти.

Загальне правило: чим вищою є вартість провадження, тим дорожчим буде розлучення.

У таблиці судових зборів відповідно до закону про судові витрати у сімейних справах (FamGKG) можна побачити, яку суму слід сплатити за певну вартість провадження.
Приклад: якщо вартість провадження становить 10 000 євро, судовий збір складатиме 266 євро * 2 (по одній сумі з кожного з подружжя).

Базою для розрахунку адвокатських витрат також є вартість провадження. Поточні розрахунки адвокатських витрат відповідно до вартості провадження можна знайти в таблиці Finanztip (пункт 6).

Детальну інформацію про вартість послуг ви можете отримати безпосередньо в адвокатській конторі або у спеціалізованому консультаційному центрі. Перед підписанням доручення адвокатові обов’язково обговоріть з ним питання вартості.

Корисно знати: з червня 2025 року адвокатські тарифи можуть зрости.

Хто хоче отримати перший загальний огляд витрат на розлучення, може скористатися калькулятором витрат на розлучення від Робочої групи з сімейного права при Німецькій адвокатській асоціації (DAV) або калькулятором від Finanztip.

Під час вибору адвокати звертайте увагу на те, що він/вона має бути фахівцем з сімейного права. Якщо після укладання шлюбу ви отримали право на перебування у Німеччині, ваш адвокат також має розбиратися у міграційному і міжнародному праві.

Якщо ви маєте невеликий дохід чи взагалі не працюєте, то можете подати запит щодо фінансової підтримки на процес розлучення. У такому разі держава візьме на себе ваші витрати на адвоката і судові витрати. Більше інформації щодо цього ви знайдете у нашому розділі «Допомога з судовими витратами».

Під час розлучення виникає ціла низка питань, які потребують вирішення:

Якщо не було укладено шлюбний договір, то все набуте в шлюбі майно при розлученні ділиться між подружжям. У Німеччині це називається «Vermögensausgleich» або «Zugewinnausgleich». Майно, набуте кожним з подружжя до шлюбу, розділенню не підлягає. Якщо ви уклали шлюбний контракт і в ньому прописали, що все майно належить обом (Gütergemeinschaft), або навпаки, що набуте у шлюбі майно не підлягає розділенню (Gütertrennung), то під час розлучення у першому випадку буде ділитися все, а у другому – нічого. Краще за все домовитися про розділення майна безпосередньо з чоловіком/дружиною. Якщо цей варіант з якихось причин є для вас неприйнятним, то з допомогою адвокати ви можете подати до суду заяву про розділення майна (Vermögensausgleich). Судові витрати й витрати на адвоката у такому разі, відповідно, збільшаться.

Під час процесу розлучення колишні чоловік/дружина все одно продовжать нести матеріальну відповідальність один за одного навіть під час року окремого проживання. Це означає, що ваш/а чоловік/дружина повинне забезпечувати вас фінансово у тому разі, якщо ви, за якихось обставин, не можете самостійно утримувати себе. Наприклад, через старість чи хворобу, через те, що доглядаєте дітей, опановуєте новий фах (Ausbildung) або не маєте доходів. Якщо діти живуть з вами, то ваш/а чоловік/дружина також повинен/на виплачувати вам гроші на їх утримання. Розмір аліментів залежить від ваших фінансових відносин під час шлюбу. При цьому необхідно враховувати, що у чоловіка/дружини також має залишатися достатньо грошей на власне утримання. Це означає, що за законом він чи вона не зобов'язані виплачувати вам допомогу, якщо він чи вона заробляють небагато. Якщо ваш/а чоловік/дружина не може оплачувати ваше утримання і при цьому ви не маєте ніяких джерел доходу або ваш дохід є надто низьким, то вам належить підтримка від держави. Про аліменти краще за все домовитися безпосередньо з вашою колишньою другою половинкою. Якщо такий варіант з якихось причин є для вас неприйнятним, ви можете подати заяву до суду з допомогою вашого адвоката. Судові витрати й витрати на адвоката у такому разі, відповідно, збільшаться.

Якщо ви маєте спільних дітей, то потрібно буде домовитися, з ким вони житимуть після розлучення, а також чи буде право піклування (Sorgerecht) спільним або одноосібним. Той, хто матиме право піклування, нестиме відповідальність за виховання дитини. Наприклад, прийматиме рішення, в який дитячий садок або школу піде дитина, з ким спілкуватиметься і де житиме. Право на спілкування (Umgangsrecht) означає, що той з батьків, з ким дитина не проживатиме разом, має право регулярно з нею бачитися. Ви можете домовитися з чоловіком/дружиною по цих пунктах у позасудовому порядку. Якщо ви не дійдете згоди, питання про право піклування і право на спілкування вирішуватиметься у судовому порядку. На перше місце при розгляді таких справ суд завжди ставить інтереси дитини. Краще за все домовитися про право піклування і право на спілкування безпосередньо з чоловіком/дружиною. Якщо такий варіант з якихось причин є для вас неприйнятним, ви можете подати заяву до суду з допомогою вашого адвоката. Судові витрати й витрати на адвоката у такому разі, відповідно, збільшаться.

Поняття «Versorgungsausgleich» означає зрівняння обох із подружжя у праві на пенсійне забезпечення. Розмір вашої майбутньої пенсії залежить від того, як довго ви працювали і скільки заробляли. Оскільки один з подружжя, як правило, залишається вдома, щоб, наприклад, доглядати дітей, його майбутня пенсія буде значно меншою, ніж у другої половини. Тому при розлученні той, хто може претендувати на більшу пенсію, може поступитися частиною своїх прав на користь чоловіка/дружини. Розмір цієї суми визначить суд по сімейних справах (Familiengericht) у ході процесу розлучення.

Важливо: якщо ви з чоловіком/дружиною не можете дійти згоди за зазначеними пунктами, то можете скористатися послугою медіації, перш ніж звертатися до суду. Це дозволить зекономити час і гроші. У ході медіації ви з чоловіком/дружиною спробуєте віднайти рішення по всіх спірних питаннях (утримання, право піклування тощо) з допомогою незалежного консультанта. Єдине питання, яке в обов'язковому порядку вирішується в суді, це зрівняння членів подружжя у праві на пенсійне забезпечення. На сайті bmev.de ви можете знайти найближчого до вас медіатора.

Спочатку ваш адвокат має подати до суду заяву про розірвання шлюбу. По отриманні і перевірці заяви суд відправить її вашому подружжю й попросить викласти його/її думку. Водночас суд відправить вам і вашому/ій чоловікові/дружині формуляри, щоб зібрати відомості, на підставі яких відбуватиметься зрівняння у правах на пенсійне забезпечення (Versorgungsausgleich). Ці розрахунки можуть тривати до шести місяців. Після того, як всі деталі буде узгоджено, суд призначить дату розлучення. У цей день обидва з подружжя мають особисто прийти до суду у супроводі адвоката/адвокатів. Вам потрібно буде показати посвідчення особи, закордонний паспорт і, за наявності, сімейний реєстр. Якщо шлюб було укладено в Німеччині, то копію сімейного реєстру ви можете отримати у місцевому відділі РАЦСу. Всі засідання суду по сімейних справах (Familiengericht) відбуваються у закритому режимі, тобто без глядачів. Після того, як суд з'ясує всі питання, відбудеться офіційне розлучення. Ви отримаєте «рішення суду про розірвання шлюбу» (Scheidungsbeschluss).

Тривалість процесу розлучення залежить від тривалості шлюбу і статків. Зазвичай суд триває від чотирьох до шести місяців, якщо ви домовилися з чоловіком/дружиною по всіх пунктах, недовго перебували у шлюбі і не маєте величезних статків. За спірних питань щодо майна, утримання чи права піклування над дітьми, чи якщо ви перебували в шлюбі тривалий час, процес розлучення може тривати рік і навіть більше.

Якщо ви одружилися за кордоном і хоча б одна особа з подружжя має німецьке громадянство, спершу потрібно визнати шлюб у Німеччині. Це означає, що шлюб має бути зареєстрований у німецькому РАЦСі (Standesamt). Лише після цього ви зможете подати заяву на розлучення в Німеччині.

Вартість внесення запису про шлюб залежить від РАЦСу, але зазвичай становить приблизно 100 євро.

Важливо: Якщо ви уклали шлюб за кордоном і не зареєстрували його в Німеччині, ви не маєте права одружуватися вдруге в Німеччині. Інакше вам можуть закинути двошлюбність (бігамія) — це заборонено відповідно до §1306 Цивільного кодексу Німеччини (BGB). За німецьким законом ніхто не може одружитися, якщо він або вона вже перебуває у шлюбі або в зареєстрованому партнерстві.

Якщо обидва партнери не мають німецького громадянства, розлучення має відбутися в тій країні, де був укладений шлюб, або через консульство цієї країни. Після цього розлучення потрібно визнати у відповідному Bürgeramt (адміністрації) в Німеччині.

Якщо у вас залишилися запитання або потрібна консультація — скористайтеся локальним пошуком на нашому сайті. Там ви знайдете бюро правової допомоги або адвокатів у вашому регіоні. Просто введіть назву міста та оберіть категорію «Розлучення» або «Правова консультація».

Дозвіл на перебування у Німеччині, отримане на підставі шлюбу, при його розірванні може бути втрачено. Наприклад, якщо ви приїхали в країну для возз'єднання родини і не подавали заяви про надання сімейного притулку або отримали дозвіл на перебування (Aufenthaltserlaubnis) лише на підставі шлюбу, то право на перебування у Німеччині, як правило, зберігається за вами лише поки існує цей сімейний союз. Вирішальне значення тут має тривалість вашого шлюбу у Німеччині. 

Ви можете знайти детальну інформацію на нашій тематичній сторінці "Право на проживання у Німеччині незалежно від шлюбу".

Ви також можете звернутися за консультацією до консультаційного центру або юридичної фірми. Консультаційні установи та адвокаток чи адвокатів поблизу вас можна знайти на нашій сторінці «Локальна інформація».
Просто введіть назву міста, де ви проживаєте, і оберіть теми: притулок, право на перебування або правова консультація.

Після розлучення ви можете звернутися до РАЦСу (Standesamt) із заявою про повернення до свого попереднього прізвища. Водночас ви маєте право залишити прізвище колишнього партнера або партнерки, якщо бажаєте.

З 1 травня 2025 року набули чинності нові правила, які спрощують зміну прізвища дітям після розлучення батьків:

• Якщо той з батьків, з ким живе дитина, змінює своє прізвище — дитина може перейняти нове прізвище.
• Також дитина може обрати подвійне прізвище, утворене з прізвищ обох батьків.

Діти віком від 5 років мають дати свою згоду на зміну прізвища.
Якщо інший з батьків має право опіки або дитина носить його/її прізвище, цей батько або мати не може заперечити проти зміни.

Також з 1 травня 2025 року стало простішим для пасинків або падчерок (так званих прийомних дітей у шлюбі) відмовитися від прізвища вітчима або мачухи після розлучення.

Крім того, після розлучення ваш сімейний статус змінюється на “неодружений/неодружена”, і це впливає на вашу податкову категорію (Steuerklasse).Більше інформації ви знайдете у нашому розділі «Податкова система Німеччини».

Анулювання шлюбу – це не те саме, що розлучення. Шлюб анулюється рішенням суду у разі якщо його було укладено некоректно. Шлюб може бути анульовано, якщо:

• Його було укладено в обхід обставин, які забороняють укладати шлюб.
• Один\одна з подружжя на час укладання шлюбу був недієздатний.
• Один\одна з подружжя на час укладання шлюбу був неповнолітнім.
• Шлюб було укладено із застосуванням брехні чи погроз.
• Йдеться про фіктивний шлюб.

Детальнішу інформацію щодо цього ви знайдете у нашому розділі «Укладання шлюбу в Німеччині».